Скарлатина – це заразне інфекційне захворювання, що виникає зазвичай в дитячому віці. Викликають її бактерії, що мають кулясту форму під назвою стрептококи. Стрептококи, що викликають скарлатину, відносяться до стрептококів групи А.
Найбільш типовими для скарлатини ознаками є:
– Початок хвороби гострий, з підвищеною температурою (лихоманкою), болем у горлі і блювотою.
– На шкірі з’являється висип. Вона виникає на щоках, в пахвових западинах, з боків тулуба, під колінними чашечками, в нижній частині живота, в паху.
– Якщо скарлатина протікає в легкій формі висипання на тілі людини короткочасні. Зазвичай висип зникає через 3-5 днів після виникнення.
– Стійким супутником скарлатини є ангіна, яка в свою чергу може протікати значно важче звичайної ангіни. При цьому вся глотка і мова хворого стають яскраво-червоного кольору.
– З перших днів хвороби мова хворого покривається зернистими новоутвореннями («малиновий язик») і сіро-жовтим нальотом.
– Буває, що діагностувати скарлатину по їЇ первинним проявам не вдається, і тоді набуває вагомого значення її найпізніше прояв лущення шкіри, що виникає після припинення висипань на шкірі (через 2-3 тижні)
Хворий скарлатиною дитина стає заразним з моменту захворювання.
. Інкубаційний період у скарлатини від 1 до 12 днів. Якщо хвороба протікає без ускладнень, то вже через тиждень може припинитися виділення стрептокока. Якщо ж є ускладнення, то заразний період збільшується. Сприйнятливість до скарлатині у людини висока. Скарлатина передається повітряно-крапельним шляхом, при розмові з хворим. Даним захворюванням також можна заразитися через ті предмети, якими вже хворіє і потенційний хворий користувалися спільно: загальне рушник, загальні іграшки та ін.
Велика кількість часу стрептококи можуть виділятися у хворих з хронічними захворюваннями носоглотки (тонзиліт та ін.), тому період, коли від них можна буде заразитися, збільшується. Діти, які контактують з хворим на скарлатину, можуть захворіти на ангіну. А скарлатину можна заразитися не тільки від хворого нею людини, а й від хворих таким захворювання як, наприклад: назофарингіт та ін. Якщо скарлатина протікає без ускладнень, то дитина на час хвороби знаходиться вдома і не відвідує дитячий садок і школу близько 22 днів.
При перших же симптомах захворювання потрібно викликати додому лікаря (інфекціоніста).
Ускладнення при скарлатині, в якій би формі вона не протікала, зазвичай такі: отит, нефрит та ін. У перші дні (і надалі при поганому самопочутті хворої дитини) необхідний постільний режим. Лікування в стаціонарі проводиться, якщо є серйозні ускладнення або хвороба протікає в більш важкій формі, ніж зазвичай.
Для лікування скарлатини зазвичай використовують антибіотики і виробляють вітамінотерапію.