Потреба спілкування дітей з однолітками

Потреба спілкування дітей з однолітками Спілкування дитини з іншими дітьми дуже значимо для його розвитку. У віці від 10-11 місяців малюка починає цікавити інша дитина. Вони уважно вивчають і розглядають один одного. Ближче до року малюк сам намагається підійти до дітей. Він спостерігає, як вони грають, відповідає на їхні посмішку, сміється, якщо його розсмішили. Така поведінка теж можна назвати своєрідним спілкуванням. Дитина багато чому вчиться.

Необхідно мати певний багаж знань, щоб потім самому його застосовувати в спілкуванні з малюками. До півтора років дітки намагаються грати один з одним: катають м’яч, з рук в руки передають різні предмети, грають в догонялки. З трьох років хлопці активно грають всі разом.

Відводячи дитини від інших дітей, ви тим самим забираєте у нього найголовніше – досвід спілкування. Ніяк інакше він не навчиться грати і ладити з дітьми, як не під час спільної гри. Малюк, який росте один в сім’ї (не маючи ні братів, ні сестер), в першу чергу повинен проводити якомога більше часу з однолітками. Дітки, які не отримали такого спілкування, на дитячому майданчику губляться або навпаки стають не контрольованими. Вони не знають як поводитися з ровесниками.

Саме для діток раннього віку (від 10 місяців до 2 років) в даний час відкриті різні студії розвитку, в яких хлопці вчаться спілкуватися один з одним. Крім цього, у приватних дошкільних закладах розвивають уважність, дрібну моторику, культуру поведінки та багато іншого. Для дітей постарше (2-4 роки) є можливість короткочасного перебування дітей.

. Ці заняття так само спрямовані на всебічний розвиток дитини, але займаються діти без батьків. Це, свого роду, підготовка до дитячого саду.

Чим раніше дитина почне грати з такими ж як він, тим швидше зможе навчитися ділитися, бути ввічливим і слухняним. У рік малюк вже готовий до спілкування. Спілкування в цьому віці зводиться до спостереження, повторення (копіює дії інших), елементарним взаємодіям (дати і взяти з рук предмет, йти за руку). Коли ви побачите свою дитину за грою з іншими хлопцями, ви здивуєтеся. У спільних іграх малюк розкривається, стає активним і вже в цьому віці у нього формується своє становище в колективі. Дітям подобається грати з веселими малюками, які не бояться пробувати нове. Дитина, що не спілкувався з ровесниками, зазвичай скромний, складно йде на контакт. А діти, які часто проводять час з іншими дітьми, відразу вникають в гру і вносять щось нове в спілкування.

Часто трапляється, що дитина, вперше потрапивши в новий колектив, починає штовхати дітей, відбирати у них іграшки. На самому початку спілкування це можна пояснити, свого роду, самозахистом. Малюк ще не знає як з ними потрібно грати. Якщо ж дитина давно знайомий з хлопцями і так само штовхається, то, по-перше, йому треба пояснити, що маленьких діток потрібно тільки обіймати, а не штовхати. Дітям подобається догоджати батькам, а так само вони люблять, коли їх хвалять. Тому він тут же змінить гнів на милість і замість поштовхів, обійме ровесника. Однак, зміни поведінки можна добитися шляхом постійного повторення про культуру спілкування. По-друге, щоб малюк самостійно зрозумів, що штовхатися не можна, буде добре, якщо дитина, яку штовхнули, дасть здачі. Це найвірніший спосіб, покласти край поштовхів.

Дорослі діти (6-7 років) вміють набагато більше, ніж ті, які тільки вчаться спілкуватися. Так що спілкування з хлопцями постарше так само необхідно малюкам. Старші хлопці зможуть навчити правильному використанню тих чи інших предметів для ігор і з ними цікавіше, так як вони знають більше різних занять.

Спостерігаючи за дитячою грою, не змушуйте хлопців правильно грати з іграшками. Вони придумають свої правила і будуть їх дотримуватися. Адже саме в такому підході виявляється творчий початок вашої дитини. Дивно, як цікаво можна застосувати звичайну лопатку або зробити машину з пірамідки. Розмах дитячої фантазії великий. Тільки в спільних іграх дитина зможе розвиватися як особистість. Придбані в дитинстві якості, неодмінно позначаться в більш дорослому віці. Спілкуючись з однолітками, дитина, подорослішавши, зможе творити, придумувати і створювати. Не можна позбавляти маленької людини досвіду, який послужить початком для формування в ньому сучасної особистості!

Источник